Найглибші суперечності між людьми зумовлені їхнім розумінням свободи, вважав німецький філософ. Водночас кожна людина має власні розум та совість. 

7 лютого - всеочікуване завершення чи початок нових подій?  Хто зробить крок до демократії і визнає себе переможеним? Чи була домовленість між Ющенком та Януковичем і, власне, як пройде передача української влади? - Поки ці питання без відповідей. В контексті   сьогоднішніх подій - ми запит ували у чернівчан - чи вдоволені вони попередніми результатами президентських виборів, оголошених  центрвиборчкомом. Відповіді такі:
1. Нормально. Нам потрібен такий, як Лукашенко, нам потрібен "батько".
2. Все-таки якісь зміни будуть, але не дуже задоволена.
3. Мені  все рівно.
4. Вперше голосувала, не знаю, покаже час.
5. А як буде це ще не кінець
6. Радіти зарано, будуть суди і все таке.
Коли він став політологом кілька десятиліть тому,  такої професії  ще не існувало, а  його називали істориком новітнього часу. Ігор Буркут зізнається, що  кандидат у Президенти України, за котрого проголосував,  сьогодні програв опоненту всього на кілька відсотків. Утім, не завжди програш варто витлумачувати у найазартнішій грі у світі - політиці - однозначно. "Поразка? А ви знаєте, інколи поразка вигідніша за перемогу. Я згадую Петра 1, котрий програв шведам, а потім пив за здоров'я своїх вчителів. Поразка - це перший крок до перемоги. Битва буде наприкінці травня, коли будуть вибори на місцях", - каже Ігор Буркут. Найбільше Ігора Григоровича нині тішить молоде покоління, котре навчилося мислити незаангажовано, а вільно, котре  не сприймає ідеологічних навіювань з боку старших, не звертає уваги на брудну політичну агітацію, а робить  свідомий вибір, враховуючи власні інтереси. Сам політолог переконаний, що між політиками першої величини завжди були, є та й  будуть спільні інтереси і усні домовленості. "Я ніколи не вірю тому, як політики говорять один про одного. Набагато цікавіше те, як вони  поводять себе, коли ми їх не бачимо. А там багато спільних інтересів і домовленості мали би бути", - сверджує політолог..
Хто ж все-таки кращий для України - Він чи Вона? -  Риторичне запитання для багатьох і по сьогодні. Та чому обидвоє так  вперто рвуться у Президенти, повноваження котрого у дві тисячі шостому частково обмежили, знає Ігор Буркут: "Ті, хто бореться за посаду Президента, думають, що їм вдасться повернути Конституцію під Кучму".
Коли українці зрозуміють власну відповідальність спершу перед собою, потім - перед іншими, активно братимуть участь у важливих процесах, що відбуваються у нашій державі, а не стоятимуть осторонь них - Україна зрештою встане з колін. От тільки коли це буде, сказати ніхто не береться.